Mensagem de Páscoa - Paróquia Imaculado Coração de Maria

N.o 434 (3879) FEVEREIRO 2011
ЛЮТИЙ 2011
BOLETIM INFORMATIVO DA SOCIEDADE UCRANIANA DO BRASIL
Інформативний бюлетень Українського Товариства Бразилії
Al. Augusto Stellfeld, 795 - CEP 80410-140 Curitiba - Paraná - Brasil - Fone/Fax: (41) 3224-5597 - e-mail: [email protected]
Universidade de Brasília vai formar
engenheiros para área espacial
A Universidade de Brasília (UnB) será
responsável pela formação do futuro corpo de
engenheiros da empresa binacional Alcântara
Cyclone Space (ACS), fruto da parceria BrasilUcrânia para o desenvolvimento de foguetes
espaciais.
PÁGINA 20
Lutador de sumo de origem
ucraniana é homenageado
O presidente da Ucrânia, Viktor Yanykovich
concedeu, no dia 18 de janeiro, ao lutador de sumo
Tai Koki (João Boryshko) – a Ordem do Mérito
Grau III.
PÁGINA 15
Artista brasileira ganha prêmio de
US$ 100 mil na Ucrânia
Слово Президента України
Віктора Януковича з нагоди Дня
Соборності
22 січня
1919 року в
Києві
на
Софійському
майдані
було
проголошен
о об‘єднання
західної
і
східної
України
в
єдину соборну державу.
Ця дата, цей чин народу України залишив
для нащадків приклад, прообраз майбутнього
об‘єднання.
СТОРІНКА 06
Янукович вдається до репресій
справжніх героїв України
Com certeza 2010 foi o ano da artista Cinthia
Marcelle. Ela recebeu o prêmio Future Generation
Лідер
партії
“Батьківщина”
Юлія
Тимошенко прокоментувала скасування указу
Президента Віктора Ющенка про присвоєння
Степану Бандері звання Героя України.
PÁGINA 17
СТОРІНКА 08
Art Prize 2010.
Віктор Янукович висловив
співчуття у зв'язку з повенями у
Бразилії
Президент
України
Віктор
Янукович
висловив співчуття Президенту Федеративної
Республіки Бразилія пані Ділмі Руссефф у
зв'язку з повенями, що призвели до численних
людських жертв і завдали значних економічних
збитків.
СТОРІНКА 11
ХЛІБОРОБ – ЛЮТИЙ 2011
2
Календар – Calendário
23 ЛЮТИЙ - fevereiro
Святий Полікарп
Святий
Полікарп
був
одним із перших
правовірних
єпископів,
відомих в історії
Христової
Церкви
як
Апостольські
Отці. Полікарп
був учнем св.
Івана
Богослова, який
96
року
висвятив
його
на єпископа міста Смирни в Малій Азії. За
правління імператора Марка Аврелія гонителі
християн схопили Полікарпа, який за три дні до
своїх мук бачив видіння, з якого здогадався, що
його спалять живцем.
Погани прив'язали владику до стовпа і
розпалили під ним вогонь. Але сталося чудо:
вогненні язики оточили Полікарпа, який стояв
посередині як очищене у вогні золото. Він аж
світився крізь полум'я, а з нього виходив такий
гарний запах, немовби від кадила. Тоді погани
прокололи його тіло, з якого спливло стільки
крові, що вогонь відразу погас. Полікарп
прославив
Бога
мученицькою
смертю у
Великодню суботу 156 року.
São Policarpo
Policarpo de Esmirna, nascido no ano de 69,
foi um bispo de Esmirna (atualmente na Turquia)
no segundo século. Morreu como um mártir, vítima
da perseguição romana, aos oitenta e seis anos. É
um dos grandes Pastores Apostólicos, ou seja,
pertencia ao número daqueles que conviveram com
os primeiros apóstolos e serviram de elo entre a
Igreja primitiva e a igreja do mundo greco-romano.
Os registros sobre sua vida nos foram transmitidos
pelo seu biógrafo e discípulo Irineu.
Policarpo foi discípulo do apóstolo João, e
teve a oportunidade de conhecer outros apóstolos
que conviveram com o Mestre. Ele se tornou um
exemplo íntegro de fé e vida, sendo respeitado
inclusive pelos adversários. Foi escolhido e
consagrado para ser o bispo de Esmirna para a Ásia
Menor, pelo próprio apóstolo João, o Evangelista.
No governo do Papa Aniceto, Policarpo
visitou Roma, a fim de representar as igrejas da
Ásia Menor que observavam a Páscoa no dia 14 do
mês de Nisan. Apesar de não chegar a um acordo
N.o 434 (3879) FEVEREIRO 2011
com o papa sobre este assunto, ambos mantiveram
uma amizade.
Escreveu várias cartas, porém a única que se
preservou até hoje foi a endereçada aos filipenses
no ano 110. Nela, Policarpo exaltou a fé em Cristo,
a ser confirmada no trabalho diário e na vida dos
cristãos. Também faz alusão à carta do Apóstolo
Paulo aos filipenses e usa citações diretas e
indiretas do Velho e Novo Testamento, atestandoos como canônicos, e repetiu as muitas informações
que recebera dos apóstolos, especialmente de João.
Por isto, a Igreja o considera "Padre Apostólico",
como foram classificados os primeiros discípulos
dos apóstolos.
O martírio de Policarpo é descrito um ano
depois de sua morte, em uma carta enviada pela
Igreja de Esmirna à Igreja de Filomélio, durante a
perseguição pelo imperador Marco Aurélio.
Policarpo estava em oração quando foi preso e
levado ao tribunal, o procônsul romano, Antonino
Pio, e as autoridades civis tentaram persuadí-lo a
abandonar sua fé em sua avançada idade, a fim de
alcançar sua liberdade. Ele entretanto, respondeu
com autoridade: ―Eu tenho servido Cristo por 86
anos e ele nunca me fez nada de mal. Como posso
blasfemar contra meu Redentor que me salvou? Eu
sou um cristão!‖
No ano 156, em Esmirna, Policarpo é
colocado na fogueira, milagrosamente as chamas
não o queimaram. Os carrascos foram obrigados a
matá-lo à espada.
Este registro é o mais antigo martirológio
cristão existente na história.
Основоположник Української
Церкви
Апостол Андрій,
як і його брат
апостол
Петро,
ловили рибу на
Галілейському
озері, коли Ісус
Христос покликав їх
за
собою.
Як
розповідає
євангелист Іоанн,
Андрій був одним із
учнів
Іоанна
Хрестителя і ще
раніше свого брата
був
призваний
Христом
на
Йордані.
Тому
Андрія і назвали Первозванним. Апостол разом зі
своїми братом та двома синами були у числі
найближчих Христових учнів.
N.o 434 (3879) FEVEREIRO 2011
ХЛІБОРОБ – ЛЮТИЙ 2011
3
За пізнішими переказами Андрій був апостолом
«Святий апостол та його учні, пройшовши
в Константинополі, де він висвятив першого єпископа
спекотними шляхами Дикого поля, наближалися до
Стахія.
Холодного Яру. Вийшли вони на найвище місце, з
Слід
зауважити,
що
апостола
Андрія
якого, вже й Дніпро-Борисфен виднівся, та й
Первозванного вважають першим благовісником
зупинилися відпочити і помилуватись краєвидом
Євангелія Христового на землях України. Коли після
цього місця райського. А літо на той час спекотне
зішесття Святого Духа апостоли кидали жереб,
було, що й річки пересихали. Та не носив із собою
вирішуючи, куди кому йти проповідувати Христову
Святий Андрій Первозванний посудини з водою. Було
віру, йому випала Скіфія, тобто землі сучасної
як захочуть люди води попити, то вдарить Андрій
України. Про благовіст апостола свідчать такі давні
Первозванний своїм посохом об землю, з того місця і
християнські письменники, як Іполит Римський (III
потече джерело з холодною та смачною водою. До
ст), церковний історик Євсевій Кесарійський (IV ст) та
того ж вода у такому джерелі була ще й цілющою, бо
ін.
Бог давав ту воду святу. Ось і цього разу вдарив
У стародавньому літописі Київської Русі
Святий апостол посохом і потекла з-під кручі жива
«Повість минулих літ» розповідається про подорож
вода. Стали люди селитись поряд з джерелом і
Андрія по українським землям: «Дніпро впадає у
примічати, що коли поп'є хвора людина води з
Понтійське море; море це звуть Руським. Уздовж його
джерела, то одужує, до життя повертається. З того
берегів навчав, як кажуть, святий Андрій, брат Петра.
часу і почали його називати «Живуном».
Коли Андрій навчав у Синопі і прийшов до Корсуня,
Як стверджують церковні історики, у Києві в
він довідався, що від Корсуня недалеко гирло
Успенському соборі Києво-Печерської лаври віками
Дніпрове. І прибув він до гирла Дніпрового, а звідти
зберігався пояс Андрія. Його довжина була одиницею
вирушив угору по Дніпру. І сталося, що він прибув і
вимірювання для зодчих майже до XVII ст.
зупинився під горами на березі. А ранком, уставши,
В Криму поблизу Фіоленту (Севастополь), на
промовив він до учнів, що були з ним: «Бачите ви
місці, де Андрій влаштував печерну церкву, пізніше
гори ці? На горах цих засяє благодать Божа, буде
виник Балаклавський монастир.
місто велике і багато церков здвигне тут Бог». І
В Російському Пантелеймоновому монастирі на
піднявся він на гори ці, поблагословив їх, помолився
Афоні (Греція) зберігається священна реліквія —
Богу і зійшов з гори цієї, де пізніше виріс Київ».
стопа Святого апостола. Самі ж мощі були перенесені
Київський собор 1621 року, у часи відродження
в
Константинополь, у храм святих апостолів.
Української Православної Церкви після унії, ствердив
1208 року хрестоносці забрали їх до Італії, в місто
апостольське
походження
християнства
на
Амальфі, де вони й почивають нині. Голова апостола
українських землях. У соборній постанові сказано:
знаходиться у Римі, кисть правої руки — в
«Святий Апостол Андрій — перший архієпископ
Успенському
соборі
Москви,
частинки
мощів
Константинопольський,
патріарх
Вселенський
і
зберігаються у Шотландії та Андріївському скиті на
Апостол Український. На київських горах стояли ноги
горі Афон.
його і очі його Україну бачили, а уста благословляли,
В кінці своєї подорожі апостол з берегів Понту
і насіння віри він у нас насадив. Воістину Україна
через Пропонтиду перейшов до Фракії, а потім до
нічим не менша від інших східних народів, бо і в ній
Греції. Вірний своєму імені, що грецькою означає
проповідував Апостол». Збирання відомостей про
«мужність» Андрій прийняв муки ради Христа. У місті
місію апостола до Скіфії розпочалось багато століть
Патри він був розіп'ятий при римському імператоі
тому. Святитель Римський Климент (І ст) та автор
Нероні у 60 році за наказом проконсула Егея (Егеата)
слов'янської писемності Кирило (Костянтин Філософ)
на Х-подібному хресті.
вивчали відомості про перебування апостола в Криму.
У пам'ять Андрія Первозванного в Києві, на
Монахи Єпіфаній та Яків, маючи як початкові джрела
тому місці, де апостол поставив перший хрест, 1212
твори Климента Римського, Євагрія Сицилійського та
року споруджено дерев'яну церкву Воздвиження
Єпіфанія
Кіпрського,
обійшли
чорноморське
Чесного Хреста Господнього, також зведені церква
узбережжя і зібрали перекази про проповіді Андрія.
святого Андрія (1086) та храм Святого Андрія
Мисаїл VII Дука писав великому князеві Всеволоду
Первозванного на Андріївському узвозі (XVIII ст).
Ярославовичу про місію Святого Андрія: «Священні
Отже, споглядаючи на подвижницьке життя
писання і оригінальні історичні книги переконують
святого апостола Андрія Первозванного ми можемо
мене, що наші держави мають одне походження і
сказати, що це була тверда духом і міцна силою
спільні корені, що одне і те ж спасительне слово
людина.
І
справедливо
апостола
Андрія
дійшло до нас обох і ті ж самі свідки і предтечі
Первозванного
вважають
основоположником
божественної тайни принесли нам обом слово
Української Церкви. Так як його пророчі слова сказані
Євангелія».
тут у Києві близько 2000 років назад здійснилися,
Дочка Всеволода Янка спеціально відвідала
адже тут засяяла благодать і Бог дійсно побудував
Константинополь, щоб зібрати відомості про проповіді
багато церков.
Андрій Дигідь
апостола. Сучасні вчені дійшли висновку, що Святий
кандидат
богословських
наук,
Андрій мандрував Скіфією від 10 до 20 років.
викладач
Київської
Православної
Під назвою «Діяння Андрія» збереглась
Богословської Академії
грецькою та латинською мовами апокрифічна історія
“cerkva.info”
апостолів, відома ще Євсевію. Автором історії був
гностик Харін.
4
ХЛІБОРОБ – ЛЮТИЙ 2011
В Аргентині розпочався 26-й курс
«Вступ до теології та
українознавства»
3 січня 2011 року, в місцевості Леандро
Алем (Місіонес, Аргентина), при парафії Святих
Петра й Павла та обителі сестер василіанок
Святої Макрини, розпочався 26-й курс «Вступ до
теології та українознавства». Цей щорічний курс
навчання української мови, організатором якого
є Інститут української культури та освіти імені
Патріарха Йосифа Сліпого, триватиме до 16 січня
2011 року.
Божественну Літургію з нагоди відкриття
курсу очолив Преосвященний Владика Святослав
(Шевчук) у співслужінні з місцевим парохом о.
Романом Заміховським, о. Нестором Гарапчуком
(м. Посадас) та о. Хорхе Ледесма (провінція
Чако).
Слід додати, що цього року записалося
29 тих, хто бажає навчатися української мови.
Лекції для них проводитимуть 11 викладачів під
керівництвом п. Марії Литвин.
N.o 434 (3879) FEVEREIRO 2011
відкрили для себе шоколад ще в середньовіччі.
Відтоді у Львові з'явилися східні солодощі та
французькі десерти. Потім місцеві майстрипекарі та кондитери самі почали виготовляти
розмаїті солодкі смаколики. З початком ХХ ст.
майже в кожному будинку теперішніх проспектів
Свободи і Шевченка були цукерні. У той же час
Львів став, після швейцарського Берна, другою
європейською столицею шоколаду.
Що ж може змагатись за любов львівян
більше, ніж Його Величність Шоколад? У Львові
шоколад їдять, п'ють, дарують, ним пишаються,
насолоджуються,
захоплюються,
з
ним
фантазують, ідуть у гості, освідчуються у
коханні, приймають серйозні життєві рішення. І
тільки у Львові – найсолодшому місті України,
шоколад називають особливо – "чоколяда".
Львів'яни
навіть
вигадали
власну
вільноконвертовану валюту - хочеш комусь
віддячити, кажеш: "З мене чоколяда".
Дата проведення: 11-14 лютого 2011 року
Місце
проведення:
площа
перед
Львівською Оперою,
Палац мистецтв.
Сайт: www.shokolad.lviv.ua
В художньому музеї відкрилася
експозиція до Дня соборності
Прес-служба єпархії Покрови Пресвятої
Богородиці в Аргентині, 07.01.2011
IV Свято Шоколаду
Вже чимало століть Львів тішить своїх
мешканців та гостей унікальною аурою з
ароматом кави та шоколаду. Вишукані львівські
солодощі мають давню історію - львів'яни
19 січня 2011 року у Кіровоградському
обласному
художньому
музеї
відкрилася
експозиція, присвячена черговій річниці від дня
проголошення 22 січня 1919 року Акта злуки
Західно–Української Народної Республіки з
Українською Народною Республікою, який був
ратифікований
наступного
дня
Трудовим
Конгресом як «Універсал Соборності». Нажаль і
цей, п‘ятий за рахунком, універсал в новітній
історії України став черговою декларацією
намірів,
гарним
жестом,
фразою.
Ненадовго
зробивши
вигляд,
що
досягнутий результат і був реальною метою,
представники обох сторін засіли за мемуари і
створили цілу серію видань з умовною назвою
«Українська Соборність» та підзаголовком «Як і
чому вона не відбулась». Серед наведених
N.o 434 (3879) FEVEREIRO 2011
ХЛІБОРОБ – ЛЮТИЙ 2011
причин найбільш популярними були: відсутність
школи конституціоналізму та європейського
виховання
у
―наддніпрянців‖,
надмірна
обережність
та
консерватизм
―галичан‖;
неспроможність України, за визначенням Євгена
Маланюка, «зробитися необхідною, як штани»
для світу в цілому та Європи зокрема, що у свою
чергу постійно створювало ситуацію вибору зпоміж варіантів чужого вибору. Спільною для
обох сторін вадою можна вважати заклинальну
ритуальну багатослівність. Слова подекуди
повністю
замінювали
собою
діяльність.
Сподіватися у таких умовах на Соборність
України в адміністративно-територіальному сенсі
– завелика розкіш навіть для наївного. Інша
справа,
якщо
скористатися
притаманним
філософській думці тлумаченням цього терміну і
сприймати Соборність як духовний феномен.
Прагнення до Соборності, як до злиття
індивідуального та соціального, ідеального типу
відносин між людьми і народами, способу
об'єднання зусиль, шляху вирішення проблем,
існувало серед українців завжди і знайшло свій
відбиток
в
образотворчому
мистецтві
радянського
періоду
зокрема.
В експозиції представлені картини з фондів
музею – пейзажі, що передають природне
розмаїття, багатовимірність нашої країни. На
полотнах Сергія Шишка «Київ. Площа Б.
Хмельницького» (1954), Василя Чегодара «Київ
сьогодні» (1971), Антона Кашшая «Долина
Свідовець»
(1960),
Степана
Письменного
«Слобожанський начерк» (2009) та Петра
Покаржевського «Кримський берег» (1957)
зображено природні та урбаністичні ландшафти
різних
регіонів
України,
тим
самим
підтверджуючи думку, що саме різноманітність є
запорукою
єдності.
Ідея Соборності як органічного союзу
вільних особистостей, з'єднаних взаємною
повагою, актуальна для сучасного суспільства,
яке шукає нові форми для забезпечення єдності
при збереженні повноти та різноманіття своїх
частин.
Офіційно в Україні День Соборності
відзначається з 1999 року згідно з Указом
Президента України «Про День соборності
України» від 21 січня 1999 року № 42/99.
Володимир Мороз –
Науковий співробітник відділу науковопросвітницької роботи Кіровоградського
обласного художнього музею
21.01.2011
5
Міжнародний інститут освіти, культури і
зв’язків з діаспорою Національного
університету «Львівська політехніка»
Львівська міська рада
Запрошують
на науково-практичну конференцію
«Львів для української мови у світі»,
присвячену відзначенню Міжнародного дня
рідної мови - 21 лютого 2011 року
Тематика обговорень:
1.
Навчально-методичне
забезпечення
навчального процесу з української мови як
іноземної.
2.
Обмін досвідом стосовно організації та
проведення Літніх шкіл з української мови.
3.
Новітні технології викладання української
мови як іноземної (створення дистанційних
курсів, он-лайн проектів тощо).
4.
Проблеми
стандартизації
навчання
української мови як іноземної.
5.
Основні питання підготовки фахівців із
викладання української мови як іноземної
(відкриття спеціальності «українська мова як
іноземна», проведення семінарів для викладачів
тощо).
Місце проведення:
Головний корпус Національного університету
«Львівська політехніка»,
вул. С. Бандери, 12 (аудиторія 204) - Україна
Матеріали доповідей і презентацій будуть
опубліковані на сайті МІОК (www.miok.lviv.ua,
розділ «Конференції»)
(матеріал подала Марина Бондаренко)
МЗС працює над створенням
нового бібліотечного центру для
українців в Росії
Для Міністерства закордонних справ України
питання задоволення культурно-освітніх прав більш
ніж двомільйонної української громади в Російській
Федерації є одним з пріоритетних пунктів в порядку
денному українсько-російських відносин. В цьому
напрямі вживається комплекс заходів. Так, на
доручення Міністра закордонних справ Костянтина
Грищенка Посольство України в РФ працює над тим,
щоб
ситуація
навколо
Бібліотеки
української
літератури (БУЛ) в Москві нормалізувалася якомога
швидше, а слідчі дії, що там проводяться
правоохоронними органами, ніяк не перешкоджали
користуванню бібліотечними фондами.
Паралельно з цим ведеться робота із
збільшення фондів бібліотеки на базі Культурного
центру України в Москві, який планується
(продовження на стор. 06)
6
ХЛІБОРОБ – ЛЮТИЙ 2011
N.o 434 (3879) FEVEREIRO 2011
перетворити на головний осередок популяризації
об‘єднання. Минуло багато років відтоді, але
класичної та сучасної української літератури в Росії,
прагнення українців жити в об‘єднаній, соборній
що, перебуваючи під прямим управлінням українських
державі завжди зміцнювало наш народ як зрілу
органів влади, користуватиметься всіма необхідними
світову спільноту, яка здатна будувати потужну
гарантіями від ситуацій, аналогічних неприємному
миролюбну демократичну державу.
розвитку подій навколо БУЛ.
Я категорично засуджую будь-які спроби
У цьому розрізі в МЗС позитивно оцінюють
підважити соборність України і єдність нашого
ініціативу народного депутата А.Яценюка взяти
народу, спроби протиставити одну частину
участь у створенні електронної версії бібліотеки
наших громадян іншій.
української літератури в Культурному центрі України в
Я за те, щоб ми шукали те, що є спільне для
Москві, як одного із сегментів діяльності цієї
бібліотеки. Такі дії сприятимуть постійним зусиллям
людей, незалежно від того, чи вони проживають
МЗС, інших міністерств
і відомств
України,
на заході чи на сході України.
спрямованим на задоволення потреб етнічних
У нас є спільне прагнення жити в
українців
на
території
Російської
Федерації.
добробуті і мирі. Мати можливість забезпечити
Керівництвом МЗС Посольству України в РФ дано
майбутнє наших дітей, забезпечити літнім
доручення проробити практичні механізми реалізації
людям гідну старість.
цього проекту.
МІНІСТECTBO ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ, 18.01.2011
Дата 22 січня ще раз дає нам приклад
такого єднання навколо спільних вартостей.
Вітаю усіх нас з Днем Соборності. І в цей
рік
двадцятиліття
Незалежності
давайте
побажаємо нашій державі і нашому народові
многія і благія літа.
З нагоди Дня Соборності Президент
України поклав квіти до пам'ятників
Тарасові
Шевченку
та
Михайлові
Грушевському
(Подано Консульством України в Курітибі)
Слово Президента України
Віктора Януковича з нагоди Дня
Соборності
(Прес-служба Президента України) 22 січня
1919 року в Києві на Софійському майдані було
проголошено об‘єднання західної і східної
України в єдину соборну державу.
Ця дата, цей чин народу України залишив
для нащадків приклад, прообраз майбутнього
З нагоди
Дня
Соборності
Президент
України
Віктор
Янукович
поклав квіти
до
пам'ятників Тарасові Шевченку та Михайлові
Грушевському в Києві.
В урочистій церемонії також взяли
участь Прем‗єр-міністр України Микола Азаров,
перший Президент України Леонід Кравчук,
народні депутати України, члени Уряду,
представники громадськості, керівництво столиці
України.
(Подано Консульством України в Курітибі)
Dia da Unificação
Cada ano em 22 de janeiro o Povo
Ucraniano comemora o Dia da Unificação da
Republica Popular da Ucrânia e a Republica Popular
Ocidental da Ucrânia acontecido em 1919.
O Dia da Unificação é o dia nacional muito
importante para a Ucrânia. O tema da unificação
dominava sempre na historia ucraniana a partir das
épocas de príncipes, hétmãs. A Ucrânia tinha
passado o caminho longo e difícil até o dia quando
N.o 434 (3879) FEVEREIRO 2011
ХЛІБОРОБ – ЛЮТИЙ 2011
há 91 anos em 22 de janeiro de 1919 na praça
central da Santa Sofia da capital da Ucrânia foi
proclamado o Ato da Unificação das terras
ucranianas. Apoiando-se os sonhos secretos e
vontade das duas partes do povo ucraniano,
tomando em conta os aspetos históricos, políticos,
espirituais e jurídicos deste processo longo e
aflitivo, levantou-se o Estado Ucraniano unido. O
Povo Ucraniano rasgado durante os séculos uniu-se
afinal! Como disse a participante dos atos de
libertação, o primeiro Ministro dos Negócios
Estrangeiros da Ucrânia Oleksandr Shulguin: ―A
idéia, proclamada em 22 de janeiro de 1919, viva e
viverá: nós fomos divididos pelas fronteiras, mas o
Ato da Unificação instituiu para sempre que existe
uma nação unida‖.
O Ato da Unificação foi a manifestação forte
da vontade dos ucranianos dirigida à consolidação
étnica e territorial, testemunho da criação da nação
política. Este acontecimento, sem dúvida, é valor
eterno para os ucranianos!
Consulado da Ucrania em Curitiba
У м. Блуменау, Бразилія, триває
11-ий Світовий Скаутський
Молодіжний Форум
місця подій інформує Олена Галушка
Третього січня 2011 року у м. Блуменау,
Бразилія,
розпочався
11-ий
Світовий
Скаутський Молодіжний Форум, у якому беруть
участь понад 170 скаутів із 60 країн світу усіх
регіонів ВОСР.
Ввечері в центральній частині міста
відбулася церемонія відкриття - офіційна - із
вітальним
словом
Голови
Організаційного
Комітету Конференції - Пауло Саламуні, Голови
Бразильської Скаутської Організації - Хосе Маріо
Сільва, Голови 11-ого Світового Скаутського
Молодіжного Форуму - Мілени Печарскі, після
чого відбулася вечірка із коктейлями, на якій
скаути танцювали під музику бразильського
скаутського гурту.
7
Голови облрад Івано-Франківщини,
Львівщини та Тернопільщини
висловили обурення з приводу
позбавлення С. Бандери звання Героя
України
12 січня 2011
року свободівціголови обласних
рад
ІваноФранківщини,
Львівщини
та
Тернопільщини
Олександр Сич,
Олег Панькевич
та Олексій Кайда
у спільній заяві
висловили
обурення
ухвалою
Вищого
адміністративного суду України, який визнав
недійсним Указ Президента України "Про
присвоєння С. Бандері звання Герой України".
"Ми висловлюємо протест проти незаконного
протиправного рішення Вищого адміністративного
суду, який пішов на поводу тих агентів Кремля, які
сьогодні засідають у вищих ешелонах української
влади. Вважаємо, що рішення про скасування Указу
Президента України (N 46/2010) від 20 січня 2010
року "Про присвоєння С. Бандері звання Герой
України" суд ухвалив за вказівкою Банкової на догоду
Путіну і Мєдвєдєву.
Це рішення стало можливим тому, що режим
Януковича позбавив незалежності судову гілку влади
– і сьогодні суди демонстративно виконують політичні
замовлення Адміністрації Президента, ухвалюючи
абсурдні
і
неправочинні
рішення.
Водночас
правоохоронні органи стали головними знаряддями
боротьби проти політичної опозиції і основним
засобом побудови поліцейської держави. Вочевидь,
режим за прикладом Кремля не лише відбілює
Сталіна, а форсованими темпами реанімує в Україні
сталінізм.
Окупаційна адміністрація Януковича-АзароваТабачніка розгорнула широкомасштабну війну проти
українців на всіх фронтах – мовному, освітньому,
ідеологічному, судовому, соціальному, економічному,
культурному,
духовному.
І
рішення
Вищого
адміністративного суду є тільки однією з ланок цієї
війни.
Рішення і дії окупаційної адміністрації, яка
засіла на Печерських пагорбах, продиктовані
передусім страхом перед постатями Бандери,
Шухевича, а також Мазепи, крутянців, холодноярців,
воїнів ОУН-УПА, які воскрешають в українцях
героїчний Дух їхніх предків. Бо владоможці розуміють,
що раніше чи пізніше режим Януковича змете сила
української національної революції. Що саме стане
основним каталізатором революційного вибуху –
можна хіба припускати. Імовірно, це буде так звана
пенсійна
реформа
чи
зміни
в
трудовому
законодавстві, а можливо – посилення репресій проти
українських патріотів. Однозначно, що революція
(продовження на стор. 08)
8
ХЛІБОРОБ – ЛЮТИЙ 2011
N.o 434 (3879) FEVEREIRO 2011
відбудеться
під
прапором
Бандери.
- ІСТОРІЯ –
Вороги України не могли подолати Бандеру
Історична місія українства
живого, вони бояться його й мертвого. Адже Бандера
(Заключна частина)
для мільйонів українців, попри недолугі і нікчемні
рішення судів, був і залишається українським Героєм.
... Ніколи, однак, не варто звинувачувати в усіх бідах
Для нас, голів представницьких органів, воля
і проблемах українства лише Схід. Захід діяв не менш
громади є дороговказом і головним чинником у
цинічно і підступно, жодного разу, незважаючи на
роботі. Для української громади – Бандера та
численні прохання, починаючи ще з часів Данила
Шухевич були, є і будуть національними Героями. Під
Галицького, він не простягнув руку допомоги,
егідою органів місцевого самоврядування і далі
обмежившись лише улесливими посмішками та
цяцьками у вигляді королівської корони. Точно так він
відбуватимуться заходи зі вшанування наших
діє і сьогодні, підступно "визнаючи інтереси Росії на
національних Героїв. Війну проти Бандери і терор
пострадянському просторі", вважаючи за краще мати
проти бандерівців ми розцінюємо як наступ на
буферну зону та споконвічного надійного захисника
громадянські, конституційні та національні права
від неадекватного сусіда, ніж брати його під парасолю
українців. У цьому протистоянні ми будемо з нашим
НАТО. В цій ситуації треба діяти абсолютно
народом", – йдеться у спільній заяві свободівців-голів
відповідно, покладаючись переважно на власні сили,
обласних рад.
в залежності від ситуації геть до відновлення свого
«Паралелі», 12 Січня 2011
ядерного потенціалу. Захід нарешті має усвідомити,
що основним геополітичним чинником в Центральній і
Східній Європі є не Росія, а Україна.
Янукович вдається до репресій
На цьому просторі усе складається так, як бажає
українська правляча верства або більша частина
справжніх героїв України
населення України. Навіть такий феномен як
Лідер
партії
“Батьківщина”
Юлія
Російська імперія був переважно справою рук не
самих
росіян,
а
Хмельницьких,
Пушкарів,
Тимошенко
прокоментувала
скасування
Многогрішних, Кочубеїв, Безбородьків, Чарторийських
указу Президента Віктора Ющенка про
і тих українців, яким здалося, що Росія є справжнім
присвоєння Степану Бандері звання Героя
осередком православ'я і духовності.
України.
Незважаючи на свій вроджений космополітизм,
про
який вже йшла мова, і легковажне ставлення до
Повідомлен
власної
державності, українську правлячу верству
ня
проце
явно вирізняє вражаюча уяву пасіонарність з‘явилося
на
неймовірний потяг до влади та багатств, гігантоманія,
сайті Президента
постійне прагнення до побудови великих і складних
Віктора
геополітичних конструкцій у вигляді Великого
Януковича
12
Князівства
Литовського,
Речі
Посполитої
чи
Російської
імперії.
Мало
хто
дає
собі
звіт
у
тому,
що
січня цього року.
українського походження були вищі верстви як
Того
ж
дня
російського
дворянства
(Довгорукі,
Шеремети
Вищий
(Шереметєви),
Голиці
(Голіцини),
Трубецькі,
адміністративний суд переніс на 16 лютого
Волинські, Боратинські, Одоєвські та багато ін.), так і
засідання у справі щодо скасування указу
польської (Чарторийські, Властовичі, Зборівські,
попереднього президента про присвоєння
Збаразькі,
Замойські,
Жовкевські,
Масальські,
Горайські, Сангушки, Сапіги, Глинські, Огінські,
Роману Шухевичу звання Героя України.
Радивіли, Тишкевичі, Ржевуські та ін.), чеської
Лідер
партії
"Батьківщина"
Юлія
(Лобковичі, Марковичі (Вальдштейни), Росенберги,
Тимошенко вважає, що Президент Віктор
Вітковці, Завіси, Вшели, Хорвати, Орлики, Гербурти,
Янукович неспроможний осягнути справжню
Кромери та ін.), та угорської шляхти (Гонти, Пазмани,
роль Степана Бандери в історії України.
Абовці, Порошенки, Драгоманови, Сударі, Богачі,
"Сьогодні
президент
України
хоче
Запольські, Раки (Ракочі), Горянські, Форгачі,
репресувати не тільки діючих політиків, а ще і
Бетлени, Тарночі та багато ін.).
Більше того, але про це взагалі практично ніхто не
справжніх героїв України. Тому мені дуже шкода,
знає,
вже навіть не маючи власної держави вони
що така жалюгідна політична особа, як
потрафили посісти королівський трон в Польщі, Литві,
Янукович, намагається через суди і через свої
Чехії, Угорщині та навіть Російській імперії і правити
вказівки когось робити або не робити героями", на території, яка становить мало не половину земної
заявила Юлія Тимошенко, коментуючи рішення
кулі. Мається на увазі навіть не відома усім київська
суду, яким скасовано указ про присвоєння
династія Рюриковичів в Росії, а Романови-Кобили, які
походять з Пряшівщини (до Єлизавети Петрівни),
Степану
Бандері
звання
Героя
України,
династія Ягеллонів, Михайло Вишневецький, Іван
повідомляє її персональний сайт.
Собеський та Станіслав Понятовський в Польщі,
Федір Острозький, Юрій з Підброддя, Владислав
“westua.net”, 14.01.2011
Добре та Людовик ІІ в Чехії, династія Арпадів
починаючи від Андрія І і до Андрія ІІІ, Владислав
N.o 434 (3879) FEVEREIRO 2011
ХЛІБОРОБ – ЛЮТИЙ 2011
9
Варненський, Матвій Корвин та Іван Запольський в
найбільшим його досягненням за увесь час свого
Угорщині.
існування.
Що стосується королев українського походження,
Усе це ретельно замовчується, але саме українці
то їх не було хіба що тільки в Англії, Іспанії та
крок за кроком просувалися до цієї мети і більшого
Португалії. Вони настільки вдало мімікрували і всюди
внеску ніж вони у цю справу жоден інший народ у світі
були за "своїх", що, довідавшись про цей факт, навіть
не зробив (Мартин Русин, Ваповський, Копернік, Юрій
спеціалісти з генеалогії роблять круглі очі і лише
Котермак,
Семенович,
Засядько,
Кибальчич,
знизують плечима. Їх геополітична гра протягом
Ціолковський, Кондратюк, Гнатюк, Глушко, Янгель,
багатьох століть була на досить високому рівні і
Челомей, Корольов).
практично бездоганною, а попеклися вони лише на
Шляхом різноманітних маніпуляцій, блюзнірської
Російській імперії, дозволивши собі в кін. XVIII ст.
апеляції до патентного права (хіба наявність патенту
приєднати до неї не тільки Правобережну Україну, а й
є 100% гарантією того, що саме його власник є
українські етнічні та історичні землі на заході
автором винаходу чи відкриття?) та відвертої брехні,
(Підляшшя, Холмщину і Лядську Україну аж до Вісли,
українці
систематично
усуваються
з
числа
Засяння, Августовщину і Сувальщину), тим самим на
претендентів на Нобелівську премію, хоча вже давно
своїх плечах притягнувши азійське варварство не
доведено, що саме І. Пулюй є відкривачем Хтільки на свою голову, а й в Європу.
променів, Лобачевский та Я. Боян - засновниками
Нажаль, замість того, щоб зосередитися на
неевклідової геометрії, саме Б. Грабовський
розбудові власної держави і на вирішені власних
винайшов телебачення, М. Гулак був творцем
проблем, вірус гігантоманії, "прагнення жити у великій
релятивістської механіки, а Й. Тимченко провів в
державі", а, якщо говорити більш відверто, Одесі свій перший кіносеанс ще за рік до братів
імперський вірус тоталітаризму вразив не тільки
Люм'єр. Залишимо, однак, формалізм на совісті
промосковські налаштовану частину української
Заходу т.я. їх формальне визнання нічого Розуму, за
правлячої верстви, а й значний прошарок населення
яким майбутнє, не додасть, а на нас і без цього
на Лівобережжі і від того, чи в Україні переможуть
чекають нові фундаментальні відкриття і генії на рівні
сили демократії, чи імперського тоталітаризму
Корольова та Вернадського.
залежить уся подальша доля не тільки українського
З усього вищенаведеного мимоволі формується
народу, а й, без перебільшення, народів Європи та
висновок, що українство запроектоване природою і
усього світу. Найбільше тішить те, що українство є не
Господом,
власне,
на
майбутнє,
еру
тільки і навіть не стільки генетичним донором усіх
постіндустріального, інформаційного суспільства. Не
своїх сусідніх народів та головним геополітичним
можна
твердити,
що
українці
є
поганими
чинником в Європі, скільки її інтелектуальним
бізнесменами, адже саме їх представник Іван Турзо
донором. Високі показники брахікефалії позитивним
(родом з Пряшівщини) був першим в світі
чином позначилися на об'ємі мозку пересічного
капіталістом, відкрив еру приватного підприємництва
українця та його розумових здібностях. Далеко не
та глобалізації (як правило історики називають ім'я
кожен народ у світі може похизуватися таким високим
Фуггера, але мало хто з них знає про те, що Яків
рівнем народного мистецтва, культури, духовності,
Фуггер видав свою дочку за Юрія Турза і при цьому
музичної і пісенної творчості (до 500 тис. лише
зобов'язав його взяти своє прізвище). Однак, часи
народних пісень і мелодій), неймовірним багатствам
чесного підприємництва коли люди покладалися
свого фольклору, тисячами чарівних казок, переказів і
виключно на свої здібності, вірили один одному на
легенд. Українці неймовірно щедро позичили своїх
слово вже давно минули, тепер для ведення цієї
геніїв росіянам (Гоголь, Достоєвський, Короленко,
справи неодноразово треба переступати не тільки
Паустовський, Маяковський, Ахматова, Чайковський,
через закон, а й через мораль, на що переважна
Бортнянський, Березовський, Глинка, Стравінський,
більшість українців з їх високим рівнем духовності
Левицький, Боровиковський, Крамський, Ярошенко та
органічно не здатні.
ін.), полякам (Рей, Кохановський, Ореховський,
Тому
годі
чекати
від
українства
Головацький
(Прус),
Сенкевич,
Огінський,
Суперіндустріальної Імперії, своєрідного нового
Грушевський,
Семирадський,
Хелмонський,
східноєвропейського тигра. Сила українства - в Землі
Вичулковський, Акцентович, Коссак, Котсіс та ін.),
і Розумі і цього вже є достатньо, щоб рано чи пізно
чехам і словакам (Палацький, Шафарик, Даліміл,
збудувати свою власну Імперію Розуму, Знань,
Ганка, Добровський, Богун, Алеш, Гвєздослав та ін.),
Всезагального Добробуту, Духовності і Добра, тим
румунам
(Емінович
(Емінеску),
Музиченко
більше, що період етнічного розвитку через
(Музическу), Енеску), угорцям (Білаш (Балаші),
заперечення у ХХІ ст. змінюється на свою
Петрович (Петефі), Ліб (Мункач) та ін.).
протилежність, усі мінуси перетворюються на позитив
Вражає той факт, що навіть національні герої цих
і ця фаза розвитку (ІІІ перехід) має завершитися
країн, борці за їх національне і культурне звільнення,
збиранням розкиданого по усьому світу нашого
були особи переважно українського походження
етнічного каміння і тріумфом в середовищі
(Костюшко,
Коллонтай,
Колиско,
Дениско,
слов'янства українського геному і української мови.
Мохнацький, Домбровський, Потебня, Бернолак,
Нехай це прозвучить лише на рівні пророцтва, але
Радлінський,
Мартинович,
Петефі,
Давид,
апогеєм розвитку світового українства має бути ХХХV
Чайковський) і епіцентром цього визвольного руху
століття.
були, власне, колишні українські етнічні землі. Однак,
Станіслав Нестор – “ДУХ ВОЛІ”
справжнім феноменом українства та його величезним
внеском у розвиток світової цивілізації є геніальні
вчені українського походження, які, в кінцевому
результаті, і вивели Людство в Космос, що є
ХЛІБОРОБ – ЛЮТИЙ 2011
N.o 434 (3879) FEVEREIRO 2011
зміни до статутів трьох парафій і без відома парафіян
ОБ’ЄДНАННЯ УКРАЇНСЬКИХ
перевела їх до Московського Патріархату.
НАЦІОНАЛІСТІВ (державників)
У
Донецькій
області
представники
Реєстраційне свідоцтво Міністерства юстиції
Московського
Патріархату
разом
з
місцевою
України № 2439
адміністрацією
тиснуть
на
парафіян
і
бізнесменів
–
22.01.2011 № 20 E-mail: [email protected]
меценатів, щоб перевести церкви в с. Кам‘янці,
Тельманівського району, і в с. Роздольному,
Заява
Старобешівського району, в Московський Патріархат,
Міжнародної громадської організації
не гребуючи жодними засобами. А в Маріуполі, де
«Об’єднання Українських Націоналістів
1999р. в міжконфесійних суперечках пролилася кров,
(державників)»
зловмисники спалили каплицю УПЦ КП.
з приводу релігійної ситуації в Україні
Обурливою акцією, спрямованою проти
парафій церкви Покрови Пресвятої Богородиці УАПЦ,
Конституція України проголошує свободу
яка активно займається патріотичною культурно –
совісті і гарантує свободу віросповідань для всіх
освітньою роботою серед населення м. Цюрупинська
громадян України. Згідно з конституційним принципом
на Херсонщині, є намагання місцевої влади
відокремлення церкви від держави органи влади
опротестувати власність парафії на земельну ділянку,
мають толерантно ставитись до всіх конфесій, проте
щоб передати її парафії Московського Патріархату.
останнім часом Президент та Уряд України, а також
Для цього вона не зупиняється на перед
органи державної адміністрації
та місцевого
фальшуванням документів, ні перед шантажем і
самоврядування в деяких областях засвідчують
прямим залякуванням. Через свою непоступливість
неприховану прихильність винятково до однієї
священику – патріоту отцю Леонідові довелося
конфесії
–
Української
Православної
Церкви
пройти через кількамісячне утримання під арештом,
Московського Патріархату, яка фактично є філією
коли слідчі змушували його підписати протокол з
Російської
Православної
Церкви,
а
деякі
її
пробілами, прагнучи оформити кримінальну справу,
представники відкрито проводять антиукраїнську і
не допускали до нього адвокатів. Непоступливого
антидержавну політику, заборонену законом.
священика відпустили на волю лише після втручання
Замість того, щоб сприяти створенню єдиної
Президента України Віктора Ющенка.
національної Української Помісної Церкви, яка є
Шалену ненависть шовіністичних сил у
запорукою національної єдності українського народу,
центральних
та
південно-східних
областях,
вони намагаються реалізувати план розвалу і
підтриманих місцевою владою, відчувають вірні
знищення
Української
Православної
Церкви
Української Греко-Католицької Церкви. І у м.
Київського Патріархату, а також таких традиційних
Броварах під Києвом і у Севастополі, незважаючи на
національних церков, як Українська Автокефальна
законно одержані дозволи на земельні ділянки і на
Православна Церква і Українська Греко-Католицька
будівництво храмів, вони не можуть приступити до
Церква, до яких належать мільйони парафіян.
будівництва через надумані перешкоди.
Про таку ситуацію свідчать багато фактів,
Більше того, незважаючи на те, що Київський
зареєстрованих в різних регіонах України. Так, навіть
Патріархат є Помісною Православною Церквою
в столиці держави – Києві з місцевого бюджету на
українського народу, яка відстоює українську
будівництво кафедрального собору УПЦ МП виділено
православну традицію, нинішня влада безпідставно
15 млн. грн., а на Теремках рейдерською атакою
надає підтримку діяльності Московського Патріархату,
захоплено територію церкви Св. Бориса і Гліба УАПЦ
який підтримуючи політичну концепцію «руского
щоб передати її Московському Патріархату. За
міра», заперечує автокефалію Української церкви і
державний кошт на підставі рішення Херсонської
використовуючи свої структури, нав‘язує українцям
обласної ради від 29 грудня 2010р. добудовується
російську ідентичність та самосвідомість і сприяє
Свято
–
Андріївський
кафедральний
собор
відновленню політичного впливу Російської держави
Московського Патріархату в Херсоні.
на
пострадянському
просторі,
чим
загрожує
Мало що святині українського народу –
національній безпеці і суверенітету Української
Києво-Печерську і Почаївську Лаври – передали
держави.
Московському Патріархату, незважаючи на масові
Невільно навертається дума, що згубна
протести віруючих, влада планує передати Собор
політика нинішньої влади у сфері релігії є частиною
святої Софії зі складу Національного заповідника
антиукраїнської і антидержавної політики у сфері
«Софія Київська» Києво-Печерській Лаврі і тим самим
мови, освіти і культури, яка реалізується такими
порушити міжконфесійний баланс в Україні на
одіозними українофобами, як Дмитро Табачник, з
користь Російської Православної Церкви.
метою підриву національної свідомості і національної
По всій Україні, а найбільше на Київщині та
єдності українського народу – основи існування і
Донеччині, місцеві адміністрації тиснуть на парафії
процвітання Української держави.
Київського Патріархату, беруть участь у підробці
Виходячи
із
зазначеного,
Міжнародної
документів на власність, намагаються шантажувати і
громадської організації «Об‘єднання Українських
«купувати» парафіян та священиків. У містечку
Націоналістів
(державників)» від імені патріотів
Макарові, у селах Ясногородка і Маковище
України та української діаспори висловлює протест
Макарівського району влада таємно і поспішно
проти такої політики і закликає Президента і Уряд
зареєструвала за сфальсифікованими протоколами
України та місцеві органи влади і самоврядування
10
N.o 434 (3879) FEVEREIRO 2011
ХЛІБОРОБ – ЛЮТИЙ 2011
11
стати на позицію справжніх патріотів – захисників
A Ucrânia terá um dos maiores
національних інтересів і цінностей, прав і свобод
museus do mundo sobre o
українських громадян.
Слава Україні!
Holocausto
Павло Дорожинський
Голова Центрального проводу ОУН(д)
Віктор Янукович висловив співчуття у
зв'язку з повенями у Бразилії
Президент України Віктор Янукович
висловив співчуття Президенту Федеративної
Республіки Бразилія пані Ділмі Руссефф у
зв'язку з повенями, що призвели до численних
людських жертв і завдали значних економічних
збитків.
«Із великим сумом сприйняли в Україні
звістку про трагічні наслідки повеней на
південному сході Бразилії, що спричинили
численні людські жертви та завдали значних
економічних збитків.
Разом із дружнім бразильським народом
ми поділяємо скорботу тих, хто втратив своїх
рідних і близьких.
Від імені народу України та від мене
особисто прошу передати глибокі співчуття і
слова підтримки родинам загиблих, а також
побажання скорішого одужання потерпілим від
стихійного лиха» – йдеться у співчутті Глави
Української держави.
Прес-служба Президента України, 15.01.2011
O PRESIDENTE DA UCRÂNIA VIKTOR
YANUKOVYCH ENVIOU À PRESIDENTA DO
BRASIL DILMA ROUSSEFF CONDOLÊNCIAS
PELAS VITIMAS DAS CHUVAS NO BRASIL
PRESIDENTE DA UCRÂNIA
15 de janeiro de 2011 - Cidade de Kyiv
Vossa Excelência,
Na Ucrânia souberam com grande tristeza
sobre as conseqüências trágicas das inundações
no sudeste do Brasil que causaram numerosas
perdas de vidas humanas e consideráveis prejuízos
econômicos.
Junto com o povo irmão do Brasil nós
compartimos o pesar de todos que perderam seus
queridos parentes.
Em nome do povo ucraniano e em meu
próprio peço transferir as sinceras compaixões e
palavras de solidariedade para as famílias dos
perecidos, bem como o desejo de rápida
recuperação para todos os sinistrados da catástrofe
natural.
Com o respeito,
Viktor Yanukovych
A cidade de
Dnipropetrovsk,
Ucrânia será a
sede de um dos
maiores Centros
Memoriais
sobre
o
Holocausto do
mundo.
A
obra
iniciou em 2008
e tem previsão
para
inauguração em
2012. A área
construída
Дніпропетровська синагога і будівництво
totaliza
mais de
Всеукраїнського центру вивчення Голокосту
42 mil metros
quadrados, somente na torre central haverá 22
andares, e cada uma das demais torres
subseqüentes diminuirá 5 andares. Dentro do
Complexo se encontram restaurantes, lojas,
escritórios, escolas, hotéis e o Museu Judaico disse Alexandre Sorin, um dos arquitetos
responsáveis pelo projeto.
O custo da obra esta sendo financiado pela
comunidade
judaica
da
Ucrânia,
fundos
estrangeiros e pessoas que vivem longe na Europa
e nos Estados Unidos - não esta sendo usado nem
um único centavo do dinheiro público, disse Oleg
Rostovtsev. A história de Dnipropetrovsk está
intrinsecamente ligada com a comunidade judaica.
Cem anos atrás, os judeus representavam mais de
um terço da população da cidade.
No museu estará armazenado e exibido a
história, a vida, a religião do povo judeu a partir da
segunda metade do século 8º até hoje, reunindo
documentos sobre os judeus na Ucrânia em geral.
Principalmente sobre o Holocausto, o número exato
de judeus mortos durante o Holocausto na Ucrânia
ainda não é conhecido. A tragédia do povo judeu
em Dnepropetrovsk, no mês de outubro de 1941
foram fuzilados pelos nazistas mais de 11 mil
judeus nos barrancos do jardim botânico.
Concurso nas Escolas Públicas
Objetivando a pesquisa entre a comunidade
de jovens não-judeus, foi anunciado um Concurso
nas escolas públicas de Dnipropetrovsk premiando
a melhor história da sua aldeia natal, informou
Tkuma Helen Kolpakov - ativista do Centro para
Estudos do Holocausto Ucraniano.
Da Redação
ХЛІБОРОБ – ЛЮТИЙ 2011
12
A UCRAÍNA POÉTICA
Conferência
proferida
pelo
jornalista escritor
ucraíno
Ossep
Stefanovetch
Chpetkô (nascido
em
Howyliw,
Ucraína em 03 de
março de 1869,
falecido
em
Curitiba no dia 25
de março de 1942.
A
conferencia
ocorreu no mês
maio de 1940, a
convite
da
Associação
Paulista
de
Imprensa.
PARTE FINAL
... Já o disse que a poesia popular existiu na
Ucraína como foi, alias em todos os povos
civilizados, ainda muito antes da poesia escrita. Mas
nunca antes tinha tomado vulto, como nos séculos
XVII, XVIII e no começo do s. XIX. A coleção das
canções populares que os nossos etnógrafos
colheram, em 50 anos do s. próximo passado, e
editaram, é tão rica que os especialistas em matéria
das nações mais cultas da Europa, reconheceram
não haver outro povo no mundo que possuísse
cânticos tantos e tão belo como a Ucraína. Eram
sete enormes volumes, intitulados em russo:
―Trabalho da Expedição etnográfica-estatística da
Rússia Ocidental, 1872-1878‖.
A Rússia apoderando-se da maior parte das
terras ucraínas, perseguia ferozmente a língua
ucraína, confiscando livros, jornais e até folhetos
puramente religiosos, editados em ucraíno. Então,
apareceram ali os chamados ―Kobzari‖. Que,
perpassando quase todas as habitações da Ucraína,
cantavam belas Dúme históricas, mormente sobre
os heróicos guerreiros da nação escravizada,
tocando em acampamento, nas ―Kobzas‖ ou nas
―liras‖ (originais instrumentos de madeira, espécie
de bandura!). Havia muitos desses cantores
populares, porém, os mais célebres entre eles
foram: Ivan Kriukóvsjkei e Ostap Verresái. Eles
cantavam não só poemas históricos, mas tocavam,
bem no cerne, e cada vez mais frequentemente, a
vida política e social do povo martirizado,
condenando o luxo e o parazitarismo dos
desalmados algozes estrangeiros, e descrevendo a
miséria do operário ucraíno que dias inteiros
―trabalha e o suor enxuga,
enquanto o senhorio bebe e dança...‖
N.o 434 (3879) FEVEREIRO 2011
ou pintado a desgraça duma viúva, que depois de
lhe terem assassinado o marido, sustentador único
dos filhinhos, olha desesperado o seu campo que só
fora
―com os pensamentos arado,
com os olhos negros gradado
e com as lágrimas regado...‖
Os kobzaros sabiam também decantar a
saudade da moça que, fiel ao seu ―Sokólek‖ amado,
o espera, quiçá em vão, da escravidão tártara,
dizendo:
―Se voltares, casar-nos-emos neste mundo;
Se não voltares, no outro Deus vai casar-nos‖
Sabia consolar a uma outra sobre o qual
―caem chocalheiras das línguas más;
como cai a chuva das nuvens negras‖
mas, enfim ...
―assim como a chuva não cai sem nuvens
negras,
assim a moça não casa sem ser difamada!‖
Estes artistas singulares eram também bons
psicólogos, sabiam escolher momento oportuno em
que livres do olhar perspicaz dum espião do
governo, dando na bandura alguns acordes graves,
lançavam, em cânticos improvisados, apelos
patrióticos, como por exemplo o seguinte:
―Despertai! Levantai! Velhos e moços!
O amanhecer esta bem pertinho
e cada casa ucraína, através da janelinha
pelos raios do sol será iluminada!...‖
Logo no começo do s. XVIII, a literatura
ucraína em geral, e a poesia em particular,
chegaram ao seu apogeu na pessoa de Ivan
Kotlarévsjkei, nascido em 1769 em Poltava. Era ele,
como dizia o povo, senhorio de nascimento, não
obstante, trabalhou toda a sua vida exclusivamente
para o povo, não querendo saber nada de classes
sociais. Altamente culto e viajadissimo, foi, certo
tempo, professor dos filhos de ricos fazendeiros e
esse tempo ele aproveitou para estudar, de visu, a
vida do seu povo escravizado. Chamado pelo
governo, serviu no exército russo, mas logo depois
da sua promoção, por merecimento, ao posto de
major, abandonou a carreira militar e, voltando
para o seu povo, dedicou-se-lhe de corpo e alma.
Vivendo já na aldeia, escreveu a sua grande obra:
―Enéida‖ em que, imitando o poeta latino Virgilio,
descreve todas as peripécias do príncipe de Troya,
Eneas, porém, em língua viva do povo ucraíno e tal
maneira que, nas pessoas de heróis troyanos e
latinos, todo mundo via, como vê ainda hoje, tanto
os homens, como todo o regime político-social
contemporâneo.
N.o 434 (3879) FEVEREIRO 2011
ХЛІБОРОБ – ЛЮТИЙ 2011
Uzhgorod comemora o Dia da
Unificação da Ucrânia
Na sala de reunião do Conselho
Regional da Transcarpathian foi realizado, dia
22 de janeiro, uma Sessão Solene em
comemoração ao 92º aniversário da Lei de
Unificação da Ucrânia - e dos 65 º aniversário
da região Transcarpathian.
Participaram do evento lideranças do
Conselho
Regional,
deputados,
representantes
de sindicatos,
partidos
políticos,
cívicos,
os
veteranos,
as
organizações de juventude, autoridades
religiosas, comunidades étnicas e culturais e
as organizações regionais.
Dirigindo-se aos participantes deste
fórum representativo, Chefe Adjunto da
Administração do Estado, João Kachu.
Nas
atividades
culturais
houve
apresentação do Coro de Câmara "Cantus"
que também interpretou o Hino Nacional da
Ucrânia.
Em
nome
da
Assembléia
homenagearam com flores o monumento ao
poeta Taras Shevchenko e do Presidente da
Ucrânia dos Cárpatos Agostinho Voloshin.
Da Redação
Herói da Ucrânia
Vladimir Ivasyuk,
compositor, poeta,
herói
ucraniano
(Homenagem
póstuma, decreto do
ano 2009) - nascido
em 04 de março de
1949, na localidade
de Kitsman região
de
Chernivski.
Morto em 24 de
abril de 1979.
Seu corpo foi encontrado enforcado em Lviv.
Versão oficial - Suicídio. Segundo versões não
13
oficiais, sua morte foi um assassinato, cometido
pela KGB a mando de Moscou, sua música estava
incentivando o nacionalismo ucraniano. No dia do
seu sepultamento houve grande protesto contra o
domínio soviético.
Vladimir Ivasyuk foi um dos fundadores da
música popular ucraniana (música pop). Autor de
107 músicas, 53 composições instrumentais e
música para várias peças. Foi médico, violinista,
tocou lindamente no piano, violoncelo, guitarra,
habilmente executada suas canções.
Insólito
pintor.
A composição de Vladimir Ivasyuk, do ano
de 1968, “Chervona Ruta”, (Ruta vermelha) é uma
das canções mais famosas da Ucrânia.
De acordo com a
lenda, que ainda
existe
nos
Cárpatos, a Ruta flor amarela, que
só alguns minutos
na noite de verão
fica vermelho. Se
uma
garota
consegue
vê-la,
será feliz no amor.
Рута
Текст пісні:
Ти признайся мені,
Звідки в тебе ті чари,
Я без тебе всі дні
У полоні печалі.
Може, десь у лісах
Ти чар-зілля шукала,
Сонце-руту знайшла
І мене зчарувала?
Приспів:
Червону руту
Не шукай вечорами, Ти у мене єдина,
Тільки ти, повір.
Бо твоя врода То є чистая вода,
То є бистрая вода
З синіх гір.
Бачу я тебе в снах,
У дібровах зелених,
По забутих стежках
Ти приходиш до мене.
І не треба нести
Мені квітку надії,
Бо давно уже ти
Увійшла в мої мрії.
O vídeo com a canção interpretada pela
cantora Sofia Rotaru e o Grupo de Dança Congo
está disponível no endereço:
http://proridne.com/video/%D0%A7%D0%95%D0%A0%D0%92%D0
%9E%D0%9D%D0%90%20%D0%A0%D0%A3%D0%A2%D0%90%2
0(%D0%A7%D0%95%D0%A0%D0%9B%D0%95%D0%9D%D0%90
%20%D0%A0%D0%A3%D0%A2%D0%90)%20%E2%80%94%20ElS
LdAAqffI.html
Da Redação
14
ХЛІБОРОБ – ЛЮТИЙ 2011
Show do Grupo "Kobza" em IvanoFrankivsk
O evento faz parte das comemorações dos 40
anos do Conjunto Vocal e Instrumental “Kobza”
- Вокально-Iнструментальний Aнсамбль BIA
“Кобза”
O espetáculo foi realizado dia 23 de janeiro
no Espaço para Concertos do Centro de formação
profissional de Ivano-Frankivsk, Ucrânia.
O grupo foi formado em 1971, e nestes
quarenta anos, além de participar de festivais e de
várias turnês pela Ucrânia, excursionou pela
Europa e também no Japão e Canadá.
O “Kobza” foi
pioneiro em usar a
bandura elétrica
num
Grupo
musical,
o
instrumento feito
de
forma
artesanal
emite
além do som da
bandura, a harpa
e também o som
do
cravo.
As
músicas do Grupo
tem como base
canções
folclóricas
ucranianas,
composições de
Alexander Zuev e
músicas
Bandura
instrumentais
elétricas. Atualmente o BIA “Kobza” tem em sua
formação o líder Eugenio Kovalenko (Євген
Коваленко);
Nicolau
Praudevei
(Микола
Правдивий); Vladimir Soldatenko (Володимир
Солдатенко);
Pedro
Kovalenko
(Петро
Коваленко) e Alexandre Murenko (Олександр
Муренко).
O vídeo em que o Conjunto Vocal “Kobza”
se apresenta na Praça da Independência em Kyiv
esta disponível no endereço:
http://www.youtube.com/watch?v=PzzZO1c10b8
Da Redação
N.o 434 (3879) FEVEREIRO 2011
Katna Baran - [email protected]
Louise Possobon - [email protected]
Assim como as danças e os trajes, que
possuem características próprias, as músicas
ucranianas que embalam as coreografias também
possuem suas particularidades e são de suma
importância nas apresentações. Na coluna deste
mês, vamos falar um pouco das características
dessas canções e melodias de acordo com cada
região da Ucrânia. Esse estudo faz parte da
fundamentação teórica do projeto “RÁZ, DVÁ, TRY:
Os passos da Ucrânia”.
As canções ucraínas, criadas pelo próprio
povo, constituem por si só a expressão máxima dos
seus mais íntimos sentimentos. Segundo Haneiko,
entre as canções folclóricas, trechos de óperas,
operetas,
canções
natalinas
e
religiosas,
normalmente ligadas ao plantio e à colheita,
algumas tornaram-se verdadeiros hinos da Pátria,
simbolizando uma época e toda a sua resistência
contra os algozes invasores.
Além das canções natalinas, tradicionais em
toda Ucrânia, existem composições que remetem à
saudade que os familiares sentiam dos cossacos,
quando estes partiam para as frentes de luta nas
épocas de guerra. Existem ainda uma infinidade de
canções humorísticas, de noivados e casamentos,
de culto ao pão, e as tradicionalmente religiosas,
de cunho particularmente nacionalista.
Em sua maioria, as músicas são
caracterizadas pelo ritmo rápido, que dá agilidade
aos passos dos dançarinos, conferindo beleza às
evoluções. Para representar o romantismo do
jovem ucraniano, existem ainda as canções de
ritmo lento, executadas tradicionalmente por moças
ou casais.
Os instrumentos musicais, por sua vez, são
confeccionados para imitar os sons da natureza.
Alguns emitem o barulho das águas e os ruídos da
floresta. Outros instrumentos, feitos com elementos
da própria natureza, como madeira, couro, chifre,
latão, cobre e pedras semipreciosas, apresentam
sons cômicos.
Os ritmos musicais também diferem entre as
quatro principais regiões ucranianas, seguindo as
características das danças típicas de cada uma
delas. Hoje, no Brasil, poucos grupos folclóricos
possuem orquestras próprias. Os demais utilizam
músicas gravadas de orquestras ucranianas dos
Estados Unidos, Canadá e da própria Ucrânia.
Bibliografia:
CHOMA, Andreiv. Dança Ucraniana. [mensagem
pessoal].
Mensagem
recebida
por
[email protected] em 10 jun. 2009.
CURSO DE CULTURA UCRANIANA, 1°, 2005, MalletPR. I Curso de Cultura
Ucraniana. Mallet, 2005.
HANEIKO, Valdomiro. Uma centelha de luz. CuritibaPR: Kindra, 1985.
N.o 434 (3879) FEVEREIRO 2011
ХЛІБОРОБ – ЛЮТИЙ 2011
235 pontos
219,5 pontos
Lutador de sumo de origem
(...) 28º. FC Shakhtar Donetsk (UCR)
ucraniana é homenageado
182 pontos
(...) 350º. Cerezo Osaka (JAP)
O presidente
66 pontos
da
Ucrânia,
Viktor
Yanykovich
concedeu, no dia
18 de janeiro, ao
lutador de sumo
Tai Koki (João
Boryshko) – a
Ordem do Mérito
Grau III, pela
importante
contribuição
pessoal
nas
Relações
Humanas
da
Ucrânia e Japão.
Tai
Koki
(João
Boryshko)
Кокі Тайхо (Іван Боришко)
nasceu
em
Sakhalin, uma ilha ao largo da costa leste da Ásia,
no Extremo Oriente da Rússia. Seu pai - um nativo
da Ucrânia chamado Markiyan Boryshko, a mãe Naya Kiyo de origem japonesa.
Como lutador de sumo possui vários títulos
da Copa Imperial disputado no Japão.
Da Redação
Shakhtar Donetsk está na 28º posição
do ranking de clubes da IFFHS
A Inter de Milão
ficou com a primeira
colocação do ranking
mundial de clubes em
2010,
segundo
a
Federação Internacional
de História e Estatísticas
do Futebol (IFFHS, na
sigla em inglês).
O
Shakhtar
Donetsk
da
Ucrânia
aparece na 28º posição.
Classificação
1º.
300
2º.
268
3º.
266
4º.
244
5º.
Inter de Milão (ITA)
pontos
B. Munique (ALE)
pontos
Barcelona
(ESP)
pontos
Atlético Madri (ESP)
pontos
Estudiantes (ARG)
6º.
Liverpool
232 pontos
7º. Internacional
231 pontos
8º.
Chelsea
222 pontos
9º. Man. United
222 pontos
10º.
Porto
(ING)
(BRA)
(ING)
(ING)
(POR)
15
Os países com mais equipes no 'top 100' são
Brasil, Espanha, Inglaterra e Itália, com sete,
enquanto a Alemanha tem seis.
O ranking completo dos clubes esta
disponível no endereço:
http://www.iffhs.de/?10f42e00fa2d17f73702fa3016e23c
17f7370eff3702bb1c2bbb6f28f53512
Da Redação
Vitali Klitschko lutará com cubano
Solis
O ucraniano
Vitali Klitschko
defenderá o seu
título dos pesos
pesados
do
Conselho
Mundial
de
Boxe contra o
invicto lutador
cubano
Odlanier Solis
no dia 19 de
março,
em
Colônia,
na
Alemanha.
Solis, que foi
campeão olímpico em 2004, tem no seu cartel 17
vitórias, sendo 12 por nocaute. Já Klitschko soma
41 vitórias e duas derrotas, com 38 nocautes.
"Solis é um adversário muito experiente,
rápido e incômodo, e não vou subestimá-lo",
afirmou Klitschko, de 39 anos. "Eu vou mostrar no
ringue que eu sou o verdadeiro campeão", disse o
ucraniano. "A aposta continua a ser a família
Klitschko".
Wladimir Klitschko, seu irmão, detém os
títulos da Federação Internacional de Boxe, da
Organização Mundial de Boxe e da Organização
Internacional de Boxe. Ele irá defendê-los contra o
britânico Dereck Chisora em Mannheim, na
Alemanha, no dia 30 de abril.
O cinturão da Associação Mundial é o único
que os irmãos Klitschko não possuem e está em
posse do britânico David Haye. Os planos para
uma luta entre Haye e um dos irmãos Klitschko
continuam fracassado, apesar do britânico ter dito
que espera lutar com Wladimir neste ano.
A última luta de Klitschko foi em outubro,
quando ele venceu Shannon Briggs por decisão
unânime dos árbitros em Hamburgo.
AE - Agência Estado, 11.01.2011
16
ХЛІБОРОБ – ЛЮТИЙ 2011
Vinte anos após desintegração,
russos querem volta da URSS
Os russos ainda sonham com a volta da
poderosa União Soviética em 2011, quando se
completam duas décadas do desaparecimento do
estado totalitário.
"As mudanças na vida econômica devem ser
realizadas por homens livres, gente livre em seus
atos e em suas ideias", afirmou recentemente o
presidente da Rússia, Dmitri Medvedev, que tinha
26 anos quando a URSS caiu, em 1991.
O caso é que os habitantes da Federação
Russa ainda não valorizam as liberdades individuais
como o fazem com as conquistas sociais que a
União Soviética garantia: empregos fixos, educação
e saúde gratuitas, moradia acessível e previdência.
Segundo uma pesquisa realizada pelo centro
de sociologia Levada, 55% dos russos lamenta a
desintegração soviética, que o primeiro-ministro
Vladimir Putin classificou como "a maior catástrofe
geopolítica do século XX".
Essa porcentagem é um reflexo da opinião
dos adultos russos, já que entre os jovens (17%) e
os maiores de 60 anos (83%) as posturas são
muito extremas.
"Quem não lamenta a desintegração da URSS
não tem coração, mas aquele que deseja seu
renascimento não tem cabeça", disse Putin em
meados de dezembro.
Essa frase é um espelho do ânimo de muitos
russos, que dizem sentir falta de viver em um
Estado respeitado e temido em todo o mundo, mas
se mostram conscientes ao reconhecer que a
experiência soviética é irrecuperável e agora faz
parte da história.
Ainda de acordo com a pesquisa, 53% dos
russos acreditam que a desintegração da URSS era
evitável, enquanto 32% pensam o contrário.
Isto demonstra porque muitos cidadãos
locais seguem culpando o último dirigente soviético,
Mikhail Gorbachev, de ter posto um ponto final à
URSS ao concordar com todas as reivindicações dos
Estados Unidos, que assim foram considerados o
país "vencedor" da Guerra Fria.
Desde então, os EUA são a única
superpotência mundial, embora sejam seguidos de
perto pela China, enquanto a Rússia ainda não
superou o trauma do fim do comunismo.
Outro exemplo dessa nostalgia do antigo
regime é que mais da metade dos entrevistados
defende o reforço dos laços entre as 15 exrepúblicas soviéticas, pela reinstalação da URSS e a
criação de um bloco à imagem e semelhança da
União Europeia.
Os russos ainda apostam firmemente nas
semelhanças entre os antigos povos soviéticos,
N.o 434 (3879) FEVEREIRO 2011
especialmente com outros países eslavos, como
Ucrânia e Belarus, e também com o Cazaquistão,
que possui uma importante minoria russa.
Conforme a pesquisa, muitos cidadãos russos
ainda têm maior identificação com a mentalidade
conservadora de Putin do que com o ideário liberal
de Medvedev, que defende que a "emancipação" do
povo russo ainda é uma disciplina pendente.
"Nunca houve democracia em nosso país
antes de 1991. Repito, nunca. Nem sob o czar, nem
durante a era soviética, nem em nenhuma outra
época. É um processo difícil", afirmou Medvedev no
20º
aniversário
do
jornal
governamental
"Rossiyskaya Gazeta".
Medvedev, que preside o país sob a sombra
de Putin, reconhece que "a democracia é impossível
em um país pobre", mas matiza que "o progresso
de uma economia moderna é impossível em
condições de ditadura".
Enquanto isso, Putin, que nos últimos anos
criticou as repressões stalinistas, é acusado de
iniciar uma campanha de "neosovietização" da
sociedade russa, que inclui a reabilitação dos
símbolos soviéticos.
O próprio Mikhail Gorbachev acusou o partido
governista Rússia Unida, liderado por Putin, de se
transformar no novo Partido Comunista da União
Soviética (PCUS), ao acolher em seu seio
exclusivamente burocratas interessados em se
beneficiar de sua proximidade do poder.
Gorbachev, que completará 80 anos em
março, anunciou o fim da União de Repúblicas
Socialistas Soviéticas pela televisão em 25 de
dezembro de 1991
Agência EFE, 04.01.2011
―Estimados Amigos,
Obrigado pelo vosso amável gesto de me
enviar o jornal ―O Lavrador‖ (№ 433 (3878),
Janeiro 2011).
Comentário:
A rede social VKontakte (Do artigo ―Internet
– Rede social eslava‖ página nº 18) é uma rede
maciçamente controlada e monitorada pelas forças
de segurança russos (FSB, Ministério do Interior,
etc.). Embora a rede, de fato, é popular na Ucrânia,
não é uma boa idéia ter uma conta nela. Pois toda
a informação pessoal (dados, fotos, contatos) pode
ser facilmente acedida, copiada e indevidamente
aproveitada pelas agências estatais russas.
Grato pela atenção dispensada.‖
Dmytro Yatsyuk,
Maputo, Moçambique –
06.01.2011
N.o 434 (3879) FEVEREIRO 2011
ХЛІБОРОБ – ЛЮТИЙ 2011
17
Fechada a única biblioteca
ucraniana na Federação Russa
Por Wolodymyr Galat - [email protected]
Dia 23 de dezembro, os agentes do
ministério do interior russo invadiram a biblioteca
ucraniana em Moscou, única existente no território
da Federação Russa, promoveram a busca e
levaram cerca de 50 exemplares de livros e jornais,
considerados por eles ilegais. Já na mesma hora, o
representante da embaixada ucraniana protestou e
pediu explicações, mas nada aconteceu.
Dia 24 de dezembro a invasão aconteceu de
novo. Desta vez os agentes foram Paulo Timofiev e
Atzanaz Bagdaiev. O primeiro trouxe com ele um
pacote de livros e tentou colocá-lo numa das
prateleiras da biblioteca. Mas quando descoberto, e
expulso do prédio pelos funcionários, colocou o
pacote no lixão existente ao lado da biblioteca. Mas
quando os funcionários tentaram levar o pacote,
eles intervirão e acabaram fechando o no seu carro.
Em fim, a biblioteca foi fechada e lacrada
Segundo a diretora da biblioteca, Natalia
Charina, que deu entrevista para agencia UNIAN,
agentes ameaçaram ela, alegando estar impedindo
eles exercer o artigo 282 da lei de segurança
nacional. Entre os livros, levados no dia anterior,
havia os sobre o Metroplita Andriy Cheptêtskei,
OUN, UPA, movimento ―Porá‖ e jornais, como
―Chliakh Peremohy‖, ―Ukrainske Slowo‖, ―Nação e
Estado‖.
Charina afirmou que a ação da policia devese às manifestações ocorridas em Moscou
recentemente. O presidente Medvediev ordenou:
―Lutem contra os anarquistas e nacionalistas‖ - e
eles estão lutando -, disse a diretora bibliotecária.
A biblioteca ucraniana já tinha funcionado nos anos
de 1918 à 1949 e graças ao esforço da comunidade
mundial ucraniana foi reaberta em 1989.
Nas estimativas estatísticas, a comunidade de
ucranianos étnicos na Federação Russa conta
atualmente com 7 milhões de pessoas.
O
projeto
batizado de ―Dirigível Fogo‖
(Пожежний дирижабль) é um dirigível robótico,
que pode ser utilizado no monitoramento de zonas
turísticas, equipado com uma câmera de vídeo, os
dados são transmitidos on-line para a estação base.
O dirigível é guiado por um controle remoto, e o
desembarque é realizado automaticamente através
de um feixe de laser.
Graças a perfeição tecnológica, soluções
ousadas e oportunidades de implementação de
software no projeto de vida real ganhou o grande
prêmio na categoria - "Trabalho mais Criativo‖.
Essa vitória dos estudantes ucranianos
confirma a posição de liderança da Ucrânia entre os
países tecnologicamente avançados.
Da Redação
Artista brasileira ganha prêmio de
US$ 100 mil na Ucrânia
Victor Pinchuk e a vencedora Cinthia Marcelle
Projeto ucraniano é premiado na
Olimpíada Mundial de Robótica
No final do ano passado na capital Manila,
República das Filipinas ocorreu a Olimpíada Mundial
de Robótica, com mais de 1000 participantes de 22
países.
A equipe ucraniana da escola pública Centro
de Educação Alexei Tkachenko composta pelos
alunos Vladislav Diomidova e Eugenio Zaremba e o
professor Dmitry Kondratenko receberam a
medalha de ouro com o seu invento.
Com certeza 2010 foi o ano da artista Cinthia
Marcelle. Ela recebeu o prêmio Future Generation
Art Prize 2010, de U$ 100 mil, instituído pela Victor
Pinchuk Foundation, numa cerimônia em Kyiv,
Ucrânia, no mês de dezembro. Vale lembrar que
aconteceu dois dias antes do término da 29ª Bienal
de São Paulo, da qual ela faz parte com a
instalação "Sobre este mesmo mundo".
Marcelle recebe 60% do valor em dinheiro e
o restante, 40%, será investido na produção de um
novo trabalho. Ela participa de uma mostra coletiva
com outros 20 selecionados, ate dia 09 de janeiro
continua
18
ХЛІБОРОБ – ЛЮТИЙ 2011
de 2011, no inchukArtCentre, também em Kyiv.
Entre os artistas, estão o israelense Keren Cytter, o
chinês Cao Fei e o nipo-britânico Simon Fujiwara,
estes dois últimos também integrantes da última
edição da bienal.
"Estou realmente surpresa de estar aqui. É
muito bom saber que pessoas de todo o mundo
tem visto meu trabalho, isto é uma grande
experiência",
comentou
Marcelle,
que
foi
selecionada por um corpo de jurados estrelados
como o brasileiro Ivo Mesquita (curador da 28ª
Bienal de São Paulo), o sueco Daniel Birnbaum, o
nigeriano Okwui Enwezor, a japonesa Yuko
Hasegawa, o alemão Eckhard Schneider, o norteamericano Robert Storr e o chinês Ai Weiwei.
A cerimônia foi concorrida, pois ainda teve a
participação dos artistas Andreas Gursky, Jeff
Koons, Damien Hirst e Takashi Murakami, espécie
de mentores do prêmio, nunca antes reunidos num
mesmo evento/local.
O artista ucraniano Mircea Nicolae recebeu o
prêmio especial do júri, que inclui um montante de
U$ 20 mil, que será usado para uma residência
artística.
Foram mais de 6 mil artistas inscritos, num
processo gratuito pelo site da instituição, de mais
de 125 países de todos os continentes.
A premiação estabelecida pela Victor Pinchuk
Foundation visa descobrir e fornecer apoio para a
uma geração de artistas emergentes.
“novoscuradores.com”
Lançamento do livro sobre a
imigração Ucraniana em Portugal
Representando
a
segunda comunidade de
imigrantes em Portugal, é
o que consta no relatório
do Serviço de Estrangeiros
e Fronteiras de 2009, com
52.293 cidadãos (12% do
total de estrangeiros), os
ucranianos entraram em
massa
especialmente
entre 2000 e 2002,
assinala
o
estudo,
atingindo logo neste segundo ano um total de
62.041 pessoas.
Referindo a fontes privilegiadas na Ucrânia, o
estudo, publicado pelo Alto Comissariado para a
Imigração e Diálogo Intercultural, diz que o número
real seria duas a três vezes superior, afirma o
dirigente da Associação de Ucranianos em Portugal
Mykhaylo Nakonechnyy.
N.o 434 (3879) FEVEREIRO 2011
Em 90% dos casos, vieram para Portugal por
razões econômicas, segundo o estudo, que usa
inquéritos a populações de Leste em 2002 e 2004,
devido aos baixos salários. Para 55% dos 735
entrevistados (89,4% ucranianos) na primeira
pesquisa, os rendimentos na origem eram inferiores
a 50 euros mensais e em 83% a 100 euros, quando
o valor médio considerado suficiente para uma
família de quatro pessoas naquele país era de 309.
E sujeitaram-se a duras condições, sendo
então muito propaladas as histórias de licenciados
em medicina e em engenharia nas obras e na
limpeza. Ambos os entrevistados evidenciam uma
enorme desconformidade entre o nível das
habilitações literárias e qualificação profissional dos
imigrantes ucranianos na origem e a sua inserção
no mercado de trabalho português.
As pesquisas de 2002 mostra que 40%
imigrantes possuíam um curso superior e outros
20% mestrado, doutorado ou outra pós-graduação.
O de 2004, que abrangeu 538 ucranianos entrados
até 31 de Novembro de 2001, indica que 42,6%
tinham habilitação politécnica ou universitária e
12,5% eram mestres ou doutores.
Na Ucrânia, segundo a pesquisa de 2004,
40,9% dos respondentes tinham ocupado
profissões intelectuais e científicas, 1,9% foram
quadros superiores ou dirigentes, 8% tiveram
profissões de nível intermédio e 10,5% nos
serviços.
Na entrada em Portugal, ocuparam-se
maioritariamente na construção civil (44,1%), nos
serviços (19,2%) e na indústria transformadora
12,8%). Por outro lado, 65,2% passaram a ser
trabalhadores não qualificados e apenas 1,9%
ocuparam profissões intelectuais e científicas e
2,2% de nível intermédio.
No momento da pesquisa de 2004, o peso da
construção diminuiu para 31,8%, tendo aumentado,
entre outros, o dos serviços (24,3%). Os grupos
profissionais também evoluíram: os trabalhadores
não qualificados baixaram para 41% e os
profissionais intelectuais e científicos subiram para
5,9%.
A situação laboral continuava geralmente
precária, dura e mal paga: 61,5% dos pesquisados
em 2004 tinham contratos temporários; 27,3% a
trabalhar mais de 45 horas por semana; e 60,9% a
ganhar entre 360 e 600 euros mensais.
O lançamento do trabalho ocorreu em janeiro
de 2011. A publicação - está disponível em formato
digital na página da Colecção Comunidades – no
endereço:
http://www.oi.acidi.gov.pt/docs/Coleccao_Comunidades/
Estudo_Comun_3.pdf
Da Redação
N.o 434 (3879) FEVEREIRO 2011
ХЛІБОРОБ – ЛЮТИЙ 2011
Em memória de
Maria Kirylowicz Voloschen
Maria Kirylowicz Voloschen nasceu em
08/08/1927 em Bortkiv, distrito de Zólotchiv,
província de Lviv na Ucrânia. Era filha de Miguel
Kirylowicz e Anna Terepa Kirylowicz. Desembarcou
no Brasil como imigrante, no porto do Rio de
Janeiro, aos 10 anos de idade juntamente com sua
mãe Anna e sua irmã mais nova Olga em
01/07/1937.
Seu pai, preocupado com o futuro da família
pois sabia que por pouco a Grande Fome Artificial
provocada por Stálin nos anos de 1932-33 não
havia atingido a região onde moravam e tendo
ouvido rumores que a II Guerra Mundial era
eminente, decidiu vir ao Brasil sozinho, para
preparar-se para receber a família. De início ele
trabalhou na construção de uma Usina Hidrelétrica.
Com espírito empreendedor foi conhecer a cidade
de Marechal Mallet onde percebeu a necessidade
de um comércio no ramo de calçados e tecidos.
Abriu seu comércio, com o passar do tempo
contratou um funcionário e então quando percebeu
que já tinha condições de sustentar a família aqui
no Brasil, providenciou a vinda da esposa Anna e
das filhas Maria e Olga.
Para Miguel Kirylowicz a educação das
filhas era primordial, por esta razão contratou uma
professora particular que vinha diariamente ensinar
o idioma português às meninas. Quando já falava
melhor o português Maria passou a freqüentar o
Grupo Escolar Dario Velozo em Marechal Mallet.
Alguns anos mais tarde seu pai Miguel abriu uma
fábrica de calçados e providenciou para que Maria
viesse estudar em Curitiba.
Em 20/08/1947 Maria K. Voloschen recebeu
sua naturalização, passando a ter cidadania
brasileira em definitivo. Já na juventude começou a
trabalhar voluntariamente em prol da comunidade
ucraniana tendo participado em 1947 do comitê da
Cruz Vermelha para recepção de imigrantes
19
ucranianos que chegavam ao Brasil, no pós-guerra.
Em 30/11/1948 diplomou-se Contadora pela Escola
Técnica de Comércio de Plácido e Silva. Em 1949
casou-se com o jovem engenheiro Serafim
Voloschen com quem teve quatro filhos: Nestor
Sócrates, Nadía Odete, Natália Maria e Mirna
Slava. Serafim faleceu em outubro de 1968. Em
segundas núpcias casou-se em 1985 com o
contador e cirurgião dentista Simão Retcka , ele já
tendo duas filhas casadas Olga Maria e Nadia
Maria.
Sempre foi muito ativa na comunidade
ucraniana de Curitiba. Foi sócia fundadora do
Centro Brasileiro de Estudos Ucranianos. Participou
de inúmeras diretorias como secretária na língua
ucraniana da Organização Feminina junto a
Sociedade Ucraniana do Brasil antiga União
Agrícola Instrutiva. Por muitos anos foi professora
voluntária de ucraniano da Escola dos Sábados
Léssia Ukrainka. Pioneira na difusão da arte da
Pêssanka no Brasil, em 1957 formou a principal
geração de artesãos e professores de Pêssankas
no Paraná. Foi a primeira presidente da Associação
dos Artesãos de Pêssankas Ucranianas do Paraná.
Participou do Coral do Folclore Ucraniano Barvinok.
Fez parte da comissão julgadora de inúmeros
concursos de bordados e pêssankas. Participou de
atividades assistenciais junto a Organização
Feminina da Sociedade Ucraniana do Brasil. Era
membro do apostolado da Associação Mariana das
Senhoras junto a Igreja Católica Ucraniana Nossa
Senhora Auxiliadora tendo sido eleita secretária da
atual gestão. Foi diretora do Museu Ucraniano de
Curitiba junto à Sociedade Ucraniana do Brasil
tendo participado de inúmeros cursos de
Museologia promovidos pela Secretaria de Cultura
do Estado do Paraná. Desempenhou este cargo
até outubro de 2010. Após esta data continuou
apenas com as atividades de pesquisa e
catalogação até poucos dias antes de seu
falecimento.
Conseguiu realizar seu grande sonho que
foi lançar em 2007 o Dicionário UcranianoPortuguês-Ucraniano. A comunidade ucraniana
precisou esperar 112 anos de imigração para que
alguém com coragem e determinação únicas como
Maria Kirylowicz Voloschen lançasse com seus
próprios recursos esta obra de grande envergadura
(1598 páginas em dois volumes) até então inédita e
tão necessária no Brasil. Sempre apoiada por seus
filhos, com o talento natural de ensinar,
amorosamente percebeu a necessidade de dividir o
seu conhecimento da língua e cultura ucranianas e
deixou um legado para as próximas gerações.
Recebeu diploma de reconhecimento por seu
trabalho, conferido pelo governo ucraniano.
Gostava muito de viajar. Conheceu diversos
países: Estados Unidos, Canadá, Panamá, México,
Inglaterra, Italia, Argentina, Paraguai, Uruguai e por
continua
20
ХЛІБОРОБ – ЛЮТИЙ 2011
duas vezes reviu sua terra natal e seus parentes
que lá ficaram. Na segunda vez que retornou à
Ucrânia participou do Curso de Língua Ucraniana
ministrado na Universidade Ivan Frankó de Lviv,
através de intercâmbio com a Universidade Federal
do Paraná. Durante este segundo retorno à Ucrânia
apresentou à família sua filha Mirna que teve o
privilégio único e inesquecível de ouvir as
recordações de infância de sua mãe exatamente na
casa que pertencera à família Terepa-Kirylowicz em
Bórtkiv.
Mãe cuidadosa, proporcionou tudo o que
sua família necessitava, com zelo edificando seu
lar. Amava a vida. Estendia a mão ao necessitado
com bondade e generosidade. Amada e admirada
por muitos. Incompreendida por outros. Felizes os
que tiveram o privilégio de conviver com ela e com
humildade souberam aprender do seu saber.
Amada por Deus que no seu devido tempo
recolheu-a para Si, no dia 29/12/10 deixando em
nós saudades e boas lembranças, exemplo de fé,
compaixão, sabedoria e determinação.
Além dos filhos Nestor, Nadía, Natália e
Mirna deixa os genros Estefano Kudrek, Genivaldo
Krefer, Pedro Lucas Bilonicki, os netos Iuhlianna
Aline, Andrei Sofron, Débora Larissa, Silmara e
Anderson e sua querida bisneta Amanda.
Foi conduzida até a capela da família ao
som de “Kólhade”, canções de Natal ucranianas
que tanto gostava e que ainda dias antes, por
ocasião da ceia de Natal havia entoado com alegria
junto com sua família. Seu caixão foi coberto com
“Kelêm”, da mesma forma que faziam na Ucrânia
com reis no século X e XI. Na despedida final foram
entoadas as canções “Видиш брати мій” e “Боже
Великий”.
A todos que compareceram prestando sua
última homenagem à Maria Kirylowicz Voloschen
no Cemitério da Água Verde e missa de 7° dia na
Igreja Nossa Senhora Auxiliadora, trazendo
palavras de conforto e apoio, os sinceros
agradecimentos da família enlutada.
Os filhos
*Замість квітів на Український Музей
Замість квітів на свіжу могилу бл. П. Марії
Кирилович Волошин на Український Музей в
Куритибі складаємо 200 реалів.
Нестор, Надія, Наталія й Мірна Кирилович
Волошин
*Замість квітів на Пресовий Фонд Газети
Хлібороб
Замість квітів на свіжу могилу бл.. П.Марії
Кирилович Волошин на Пресовий Фонд Газети
Хлібороб складаємо 200 реалів.
Нестор, Надія, Наталія й Мірна Кирилович
Волошин
N.o 434 (3879) FEVEREIRO 2011
Universidade de Brasília vai formar
engenheiros para área espacial
A Universidade de Brasília (UnB) será
responsável pela formação do futuro corpo de
engenheiros da empresa binacional Alcântara
Cyclone Space (ACS), fruto da parceria BrasilUcrânia para o desenvolvimento de foguetes
espaciais.
Dez alunos que terminarão a graduação em
Engenharia Mecânica neste semestre serão
selecionados para a especialização aeroespacial,
voltada para as atividades da empresa.
"Vamos
procurar
alunos
com
perfil
aeroespacial", diz o professor Carlos Alberto Gurgel,
chefe do Departamento de Engenharia Mecânica da
UnB.
Os alunos vão passar seis dos 18 meses do
mestrado na Ucrânia. "É uma espécie de mestrado
sanduíche e contou com o apoio do CNPq que
julgou importante para a formação desses
engenheiros", explica Gurgel.
O primeiro lançamento do Cyclone IV no
Brasil está previsto para fevereiro de 2012, mas
deverá ser prorrogado em quatro meses devido ao
atraso do início das obras do centro de lançamento
no Maranhão. "Queremos que esses engenheiros já
estejam na ACS no dia do primeiro lançamento",
afirma Santilli.
Lançador
Na UnB, os alunos cursarão disciplinas das
Ciências Mecânicas e da Engenharia de Sistemas
Eletrônicos e de Automação. Eles serão
coorientados por cientistas ucranianos e, durante
sua viagem, terão contato com três grandes
instituições da área aeroespacial.
"Eles precisam se familiarizar com a
atividade. Os alunos estarão em um centro de
lançamento e vão conhecer o lançador que será
utilizado no Brasil", explica Wagner Santilli, gerente
de relações corporativas da ACS. Os alunos serão
recebidos na universidade Dnipropetrovsk.
Gurgel conta que a relação entre a UnB e a
Ucrânia contribuiu para que o comitê aeroespacial
da ACS procurasse a universidade para gerir o
curso. "Nós somos a única universidade brasileira
que tem acordo com o país. Além disso, somos uma
das melhores universidades na área", afirma. "A
aprovação desse programa trará benefícios
incalculáveis para a engenharia brasileira",
comemora o Gurgel.
Glaucius Oliva, diretor de Engenharias,
Ciências Exatas e Humanas e Sociais do CNPq,
destaca a relevância do programa para o país. "A
área aeroespacial é estratégica para o Brasil, e há
grande carência de especialistas necessários ao
O
crescimento das atividades comerciais esperadas
N.o 434 (3879) FEVEREIRO 2011
ХЛІБОРОБ – ЛЮТИЙ 2011
para o futuro. O CNPq não podia deixar de investir
na formação de jovens engenheiros na área",
afirma.
“inovacaotecnologica.com”, 17.01.2011
EUA tentaram impedir programa
brasileiro de foguetes
O governo dos Estados Unidos não quer que
o Brasil tenha um programa próprio de produção de
foguetes espaciais. Por isso, além de não apoiar o
desenvolvimento desses veículos, as autoridades
americanas pressionam parceiros do país nessa
área - como a Ucrânia - a não transferir tecnologia
do setor aos cientistas brasileiros.
A restrição dos EUA está registrada
claramente em telegrama que o Departamento de
Estado enviou à embaixada americana em Brasília,
em janeiro de 2009 - revelado agora pelo WikiLeaks
(Organização transnacional que publica, em seu
site, documentos, fotos e informações confidenciais,
vazadas de governos ou empresas). O documento
contém uma resposta a um apelo feito pela
embaixada da Ucrânia, no Brasil, para que os EUA
reconsiderassem a sua negativa de apoiar a
parceria Ucrânia-Brasil, para atividades na Base de
Alcântara no Maranhão, e permitissem que firmas
americanas de satélite pudessem usar aquela
plataforma de lançamentos.
Além de ressaltar que o custo seria 30%
mais barato, devido à localização geográfica de
Alcântara, os ucranianos apresentaram uma
justificativa política: "O seu principal argumento era
o de que se os EUA não derem tal passo, os russos
preencheriam o vácuo e se tornariam os parceiros
principais do Brasil em cooperação espacial" ressalta o telegrama que a embaixada enviara a
Washington.
A resposta americana foi clara. A missão em
Brasília deveria comunicar ao embaixador
ucraniano, Volodymyr Lakomov, que "embora os
EUA estejam preparados para apoiar o projeto
conjunto ucraniano-brasileiro, uma vez que o TSA
(acordo de salvaguardas Brasil-EUA) entre em
vigor, não apoiamos o programa nativo dos veículos
de lançamento espacial do Brasil". Mais adiante, um
alerta: "Queremos lembrar às autoridades
ucranianas que os EUA não se opõem ao
estabelecimento
de
uma
plataforma
de
lançamentos em Alcântara, contanto que tal
atividade não resulte na transferência de
tecnologias de foguetes ao Brasil".
O Senado brasileiro se nega a ratificar o TSA,
assinado entre EUA e Brasil em abril de 2000,
porque as salvaguardas incluem concessão de
áreas, em Alcântara, que ficariam sob controle
21
direto e exclusivo dos EUA. Além disso, permitiriam
inspeções americanas à base de lançamentos sem
prévio aviso ao Brasil. Os ucranianos se ofereceram,
em 2008, para convencer os senadores brasileiros a
aprovarem o acordo, mas os EUA dispensaram tal
ajuda.
Os EUA não permitem o lançamento de
satélites americanos desde Alcântara, ou fabricados
por
outros
países
mas
que
contenham
componentes americanos, "devido à nossa política,
de longa data, de não encorajar o programa de
foguetes espaciais do Brasil", diz outro documento
confidencial.
GL, 25.01.2011
Engenheiro Mecânico Trainee
Formação
superior
completa
em
engenharia mecânica. Inglês avançado e
conhecimentos do idioma russo ou ucraniano.
Necessária disponibilidade de mudança
para interior de São Paulo e para viagens sob
demanda. Para participar, cadastre-se e
registre seu interesse na vaga através do site:
www.rcub.com.br
CURSO
DE
LÍNGUA
UCRANIANA
Centro de Línguas da Universidade Federal
do Paraná
PRIMEIRO SEMESTRE
DE
2011
Língua Ucraniana I 2as/4as – 18:30/20:10
Língua Ucraniana V 3as/5as – 18:30/20:10
Língua Ucraniana VI 2as/4as – 18:30/20:10
As matrículas deverão ser feitas na Secretaria do
Centro de Línguas: sala 400 – 4o andar do Edifício
D. Pedro II - Rua Dr. Faivre, 405 (Reitoria)
Fone: 3360-5101 - www.celin.ufpr.br
Profa. Paulina Tchaika Milus – Fone: 3262-4094
e-mail: [email protected]
Profa. Olga Nadia Kalko – Fone: 3335-7963
e-mail: [email protected]
Para mais informações sobre inscrições acesse:
www.celin.ufpr.br
Onde fica a Ucrânia?...Quando ouvir uma
canção ucraniana, seja qual for o continente,
lá é a Ucrânia‖
Provérbio popular
ХЛІБОРОБ – ЛЮТИЙ 2011
22
Doações para “O LAVRADOR”
Curitiba
Família Maria Kirylowicz Voloschen
Michael Sosiak
Teodoro C. Martiniuk
R$200,00
R$ 70,00
R$ 70,00
Florianópolis
Petro Nediliuk
R$ 180,00
Santo André - SP
Halyna Harkawenko
R$ 50,00
A todos os nossos colaboradores os mais sinceros agradecimentos
Fevereiro de 1985
O QUE SE PASSA NA U.A.I.
Temos novos bacharéis em direito dentro da UAI. O dinâmico
coreógrafo e professor de danças do Grupo Folclórico Ucraniano de Curitiba
“Barvinok”, Roberto Andre Oresten, o ex-dançarino e clemista Oreste Basem e
o Sr. Ivan Choma. Parabens e sucesso na carreira escolhida.
* **
Acha-se engalanado o lar do casal Dr. Lauro Bohdar e Oksana
Kusczynski com o nascimento de uma linda garotinha dia 11 de fevereiro pp.,
que receberá o nome de Uliana na pia batismal. Cumprimentos efusivos aos
felizes papais e muitas felicidades a Uliana.
* **
No dia 22 de dezembro de 1984 a Srta. Miriam Dorotéia Choma recebeu
diploma em medicina pela Faculdade Evangélica de Medicina do Paraná em
Curitiba. A Dra. Mirian nasceu em Curitiba em 28.07.1959 na família de
Dionísio e Irene Choma. Miriam é neta de Pedro Choma, de honrosa memória,
um grande patriota e benfeitor ucraniano, que até seu falecimento em 27.03.80
foi Presidente de Honra da UAI e do CUB. Por esta ocasião a redação de O
Lavrador cordialmente cumprimenta a Dra. Mirian e lhe deseja o maior êxito na
vida profissional. Cumprimentos também para os seus pais, o casal Dionísio e
Irene Choma.
Anuncie aqui
Informações:
3224-5597
ou
[email protected]
N.o 434 (3879) FEVEREIRO 2011